склад

діюча речовина:  прегабалін;

1 капсула містить прегабаліну 75 або 150 мг;

допоміжні речовини  крохмаль кукурудзяний, тальк.

Склад оболонки капсули 75 мг: желатин, титану діоксид (Е171), заліза оксид червоний (Е172).

Склад оболонки капсули 150 мг: желатин, титану діоксид (Е171).

Лікарська форма. Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості:

• капсули по 75 мг: тверді непрозорі желатинові капсули з кришечкою червоно-коричневого кольору і корпусом білого кольору. Вміст капсул - порошок білого або майже білого кольору;
• капсули по 150 мг: тверді непрозорі желатинові капсули з кришечкою і корпусом білого кольору. Вміст капсул - порошок білого або майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група. Протиепілептичні засоби.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Діюча речовина прегабалін є аналогом гамма-аміномасляної кислоти [(S) -3- (амінометил) -5-метілгексанова кислота)].

Механізм дії прегабаліну заснований на зв'язуванні з допоміжною субодиницею (α 2 -δ білок) потенціалозавісімих кальцієвих каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).

Клінічна ефективність і безпеку.

•  Невропатичний біль.

Під час досліджень встановлено, що препарат ефективний при лікуванні діабетичної невропатії, постгерпетична невралгії і поразок спинного мозку. Ефективність препарату при інших видах невропатичного болю не вивчалася.

Прегабалін вивчали в 10 контрольованих клінічних дослідженнях тривалістю до 13 тижнів з режимом застосування препарату два рази на добу і в дослідженнях тривалістю 8 тижнів з режимом застосування препарату три рази на добу. В цілому профіль безпеки і ефективність обох режимів прийому були подібними.

У клінічних дослідженнях тривалістю до 12 тижнів при застосуванні прегабаліну для лікування невропатичного болю при пошкодженні периферичної та центральної нервової системи зниження болю спостерігалося після першого тижня і зберігалося протягом усього періоду лікування.

В ході контрольованих клінічних досліджень по вивченню периферичної і невропатичного болю у 35% пацієнтів, які отримували лікування прегабаліном, і у 18% пацієнтів з групи плацебо спостерігалося поліпшення на 50% за шкалою оцінки болю. Серед пацієнтів, у яких не виникала сонливість, таке поліпшення спостерігалося у 33% пацієнтів групи прегабаліну, і у 18% пацієнтів групи плацебо.

Серед пацієнтів, у яких спостерігалася сонливість, кількість пацієнтів, які відповіли на лікування, склало 48% в групі прегабаліну і 16% в групі плацебо.

У контрольованих клінічних досліджень по вивченню невропатичного болю центрального походження у 22% пацієнтів, які отримували лікування прегабаліном, і у 7% пацієнтів з групи плацебо спостерігалося поліпшення на 50% за шкалою оцінки болю.

- Епілепсія.

Додаткове лікування.

Прегабалін вивчали під час 3 контрольованих клінічних досліджень тривалістю 12 тижнів з режимом застосування два або три рази на добу. В цілому профіль безпеки і ефективність режимів прийому два і три рази на добу були подібними.

Зниження частоти судомних нападів спостерігалося на першому тижні.

Монотерапія (для пацієнтів з недавно діагностованим захворюванням).

Прегабалін вивчали в 1 контрольованому клінічному дослідженні тривалістю 56 тижнів з режимом застосування два рази на добу. Прегабалін не досяг більшої ефективності в порівнянні з ламотриджином за остаточною оцінкою через 6 місяців кінцевої точки - відсутність судом. Прегабалін і ламотриджин були однаково безпечними і добре переносилися.

- Генералізований тривожний розлад.

Прегабалін вивчався в 6 контрольованих дослідженнях тривалістю 4-6 тижнів, в ході одного дослідження тривалістю 8 тижнів за участю пацієнтів похилого віку і в одному тривалому дослідженні з вивчення профілактики рецидиву з 6-місячної подвійний сліпий фазою.

Полегшення симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до шкали Гамільнтона для оцінки тривоги (НАМ-А) спостерігалося на першому тижні.

У контрольованих клінічних дослідженнях (тривалістю 4-8 тижнів) у 52% пацієнтів, які отримували прегабалін, і 38% пацієнтів групи плацебо спостерігалося поліпшення на як мінімум, 50% загального показника НАМ-А від початкового рівня до кінцевої точки.

Під час контрольованих досліджень про нечіткість зору частіше повідомляли пацієнти, які брали прегабалін, в порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при постійному застосуванні препарату. Офтальмологічне обстеження (в тому числі і перевірка гостроти зору, формальна перевірка полів зору і обстеження очного дна при розширеній зіниці) проводилося у понад 3600 пацієнтів під час контрольованих клінічних досліджень. Серед цих пацієнтів погіршення гостроти зору було у 6,5% пацієнтів, які отримували лікування прегабаліном, і у 4,8% пацієнтів групи плацебо. Зміни полів зору виявлено у 12,4% пацієнтів, які отримували лікування прегабаліном, і 11,7% пацієнтів з групи плацебо. Зміни очного дна виявлено у 1,7% пацієнтів, які приймали прегабалін, і 2,

Фіброміалгія.

Монотерапія прегабаліном вивчалася в 5 плацебо-контрольованих дослідженнях: 3 дослідження застосування у фіксованій дозі тривалістю 12 тижнів, 1 дослідження - застосування фіксованої дози протягом 7 тижнів і 1 6-місячне дослідження тривалої ефективності. У всіх дослідженнях фіксованої дози прегабалін (300-600 мг / сут 2 рази на добу) забезпечував значне зниження болю, пов'язаного з фіброміалгію.

У трьох 12-тижневих дослідженнях фіксованої дози у 40% пацієнтів групи прегабаліну спостерігалося 30% поліпшення показника за шкалою болю в порівнянні з 28% пацієнтів групи плацебо: у 23% пацієнтів групи прегабаліну стан за шкалою покращився на 50%, в порівнянні з 15% групи плацебо.

Прегабалін забезпечив значно кращі показники за шкалою загальної оцінки щодо загального враження пацієнта про зміни (PGIC) протягом трьох 12-тижневих досліджень застосування фіксованої дози в порівнянні з плацебо (41% пацієнтів групи прегабаліну відчували себе набагато краще або відзначали значне поліпшення в порівнянні з 29% групи плацебо). Відповідно до опитування про вплив фіброміалгій (FIQ), прегабалін забезпечив статистично значуще поліпшення функцій в порівнянні з плацебо в двох з трьох досліджень фіксованої дози, в яких цей показник оцінювали.

За повідомленнями пацієнтів прегабалін забезпечив значне поліпшення сну в чотирьох дослідженнях фіксованої дози, яке визначалося за показниками подшкали порушення сну MOS-SS (медична шкала дослідження сну), загальним індексом проблем сну MOS-SS і по щоденнику якості сну.

В ході 6-місячного дослідження зменшення болю відзначали поліпшення загальної оцінки (PGIC), функціонування (загальний бал FIQ) і сну (подшкал порушень сну MOS-SS), які у пацієнтів групи прегабаліну зберігалися набагато довше, ніж у пацієнтів групи плацебо.

При застосуванні 600 мг прегабаліну на добу пацієнти відзначали додаткове поліпшення сну порівняно з тими, хто приймав 300 і 450 мг / добу; середнє вплив на біль, загальна оцінка і FIQ були подібними до таких при застосуванні 450 і 600 мг прегабаліну на добу, хоча доза 600 мг / добу переносилася кілька гірше.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні показники прегабаліну в рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, хворих на епілепсію, які застосовували протиепілептичні препарати, і пацієнтів з хронічним болем.

абсорбція

Прегабалін швидко всмоктується при прийомі натщесерце і досягає максимальних концентрацій в плазмі крові протягом 1 години після разового та багаторазового застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить 90% і більше і не залежить від дози. Після багаторазового застосування рівноважний стан досягається через 24-48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення максимальної концентрації (Cmax) приблизно на 25-30% і подовження tmax приблизно на 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції.

Розподіл. Доклінічні дослідження показали, що прегабалін проникає через гематоенцефалічний бар'єр у тварин. Прегабалін також проникає через плаценту тварин і виділяється в молоко тварин в період лактації. У людини видимий об'єм розподілу прегабаліну після перорального прийому становить приблизно 0,56 л / кг. Прегабалін не зв'язується з білками плазми крові.

метаболізм

У людини прегабалін піддається незначному метаболізму. Після введення дози радіоактивно міченого прегабаліну близько 98% радіоактивних речовин виводяться з сечею у вигляді незміненого прегабаліну. N-метильований дериват прегабаліну - основний метаболіт препарату, який визначався в сечі, становив 0,9% від введеної дози. Під час доклінічних досліджень рацемизации S-енантіомер прегабаліну в R-енантіомер не відбувалося.

виведення

Прегабалін виводиться з системного кровообігу в незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий і нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну (див. Розділ «Фармакокінетика. Ниркова недостатність»). Для пацієнтів з порушенням функції нирок і пацієнтів на гемодіалізі необхідно коригувати дози препарату (див. Розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Лінійність / нелінійність

Фармакокінетика прегабаліну є лінійною для всього рекомендованого діапазону доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну у пацієнтів низька (менше 20%). Фармакокінетика багаторазових доз передбачувана на підставі даних, отриманих при введенні одноразової дози. Таким чином, немає необхідності в плановому контролі концентрацій прегабаліну в плазмі крові.

Підлога

Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу статі на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Ниркова недостатність

Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіалізу концентрація прегабаліну в плазмі крові зменшується приблизно на 50%). Оскільки виведення нирками є основним шляхом виведення препарату, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно знижувати дозу препарату, а після гемодіалізу - приймати додаткову дозу (див. Розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

печінкова недостатність

Спеціальні дослідження фармакокінетики за участю пацієнтів з печінковою недостатністю не проводилися. Оскільки прегабалін значно не метаболізується і виводиться з сечею переважно у незміненому вигляді, малоймовірно, що порушення функції печінки може значно вплинути на концентрацію прегабаліну в плазмі крові.

Клінічні характеристики.

показання

Невропатичний біль.

Препарат Прегадол призначають для лікування невропатичного болю у дорослих при пошкодженні периферичної та центральної нервової системи.

Епілепсія.

Препарат Прегадол призначають як додаткову терапію парціальних судомних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих.

Генералізований тривожний розлад.

Препарат Прегадол призначають для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.

Фіброміалгія.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин.

Дитячий вік.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Прегабалін переважно екскретується в незміненому вигляді з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (менше 2% дози виводиться з сечею у вигляді метаболітів), не пригнічує  in vitro  метаболізм інших препаратів і не зв'язується з білками плазми крові, тому малоймовірно, що прегабалін може викликати фармакокінетична взаємодія або бути об'єктом такої взаємодії.

Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз.

У дослідженнях  in vivo  не спостерігалося клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвої кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном і етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін і топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.

Оральні контрацептиви, норетистерон і / або етинілестрадіол.

Одночасне застосування прегабаліну з пероральними контрацептивами, Норетистерону і / або етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику рівноважного стану жодного з препаратів.

Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему.

Прегабалін може посилити дію етанолу і лоразепама. У контрольованих клінічних дослідженнях одночасне введення багаторазових пероральних доз прегабаліну з оксикодоном, лоразепамом або етанолом не приводило до клінічно значимого впливу на функцію дихання. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про виникнення дихальної недостатності і коми у пацієнтів, що приймали прегабалін разом з іншими лікарськими засобами, що пригнічують функцію центральної нервової системи. Прегабалін, ймовірно, посилює порушення когнітивних і основних рухових функцій, викликаних застосуванням оксикодону.

Пацієнти похилого віку. Спеціальні дослідження фармакодинамічної взаємодії за участю добровольців літнього віку не проводилися. Дослідження взаємодії проводилися тільки щодо дорослих. Особливості застосування. Пацієнти з цукровим діабетом.

Деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла яких збільшилася при застосуванні прегабаліну, можуть потребувати корекції дози гіпоглікемічних лікарських засобів.

Реакції гіперчутливості.

Після виходу препарату на ринок повідомлялося про розвиток реакцій гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичногонабряку. При появі таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів, слід негайно припинити застосування прегабаліну.

Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості і порушення психіки.

Застосування прегабаліну супроводжувалося появою запаморочення і сонливості, що збільшує ризик травматизму (падінь) у пацієнтів похилого віку. Можливі поодинокі випадки втрати свідомості або сплутаність свідомості, порушення психіки. Тому пацієнтам слід дотримуватися обережності, поки їм не стануть відомі можливі впливи лікарського препарату.

Порушення зору.

У контрольованих дослідженнях нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнтів, які отримували прегабалін, в порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при постійному застосуванні препарату. У клінічних дослідженнях, в яких проводилося офтальмологічне обстеження, частота погіршення гостроти зору і зміни поля зору були вище у пацієнтів, які отримували прегабалін, в порівнянні з пацієнтами з групи плацебо; частота виникнення змін на очному дні була вищою у пацієнтів з групи плацебо (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»). Після виходу препарату на ринок також повідомлялося про побічні реакції з боку органів зору, зокрема про втрату зору, нечіткості або інших змінах гостроти зору, багато з яких були тимчасовими.

Ниркова недостатність .

Повідомлялося про випадки ниркової недостатності. Іноді цей ефект був оборотним після припинення застосування прегабаліну.

Скасування супутніх протиепілептичних лікарських засобів.

Даних про скасування супутніх протиепілептичних препаратів після досягнення контролю над судомами в результаті додавання до лікування прегабаліну недостатньо, щоб перейти до монотерапії прегабаліном.

Симптоми відміни.

У деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни після припинення коротко- або довгострокового лікування прегабаліном. Повідомлялося про безсонні, головного болю, нудоти, тривожності, діареї, грипоподібні синдромі, нервозності, депресії, болю, судомах, гіпергідроз і запамороченні, що вказує на розвиток фізичної залежності. Цю інформацію слід повідомити пацієнта перед початком лікування.

Судоми, зокрема епілептичний статус і великі судомні напади, можуть виникати під час лікування прегабаліном або незабаром після припинення його застосування.

Що стосується припинення довгострокового лікування прегабаліном, то немає ніяких даних по частоті виникнення і тяжкості симптомів відміни, пов'язаних з тривалістю застосування прегабаліну і його дозою.

Застійна серцева недостатність.

Після виходу препарату на ринок повідомлялося про застійної серцевої недостатності у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Така реакція в більшості випадків спостерігалася при лікуванні прегабаліном невропатичного болю у пацієнтів похилого віку з серцево-судинними порушеннями. Слід з обережністю застосовувати прегабалін таким пацієнтам. При припиненні прийому прегабаліну це явище може зникнути.

Лікування невропатичного болю центрального походження внаслідок пошкодження спинного мозку.

Під час лікування невропатичної болю центрального походження внаслідок пошкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій в цілому, побічних реакцій з боку центральної нервової системи і особливо сонливості була підвищеною. Це може бути пов'язано з адитивну дію супутніх лікарських засобів (наприклад, антиспастических препаратів), необхідних для лікування цього стану. Ці дані слід враховувати при призначенні прегабаліну таким пацієнтам.

Суїцидальні мислення і поведінку.

Повідомлялося про випадки суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які отримували лікування протиепілептичними препаратами з приводу певних показань. Метааналіз рандомізованих, плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів показав незначне підвищення ризику появи суїцидального мислення та поведінки. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а наявні дані не виключають його існування при застосуванні прегабаліну.

Тому необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами щодо появи ознак суїцидального мислення та поведінки і призначати відповідне лікування в разі їх виникнення. Пацієнти (та особи, які доглядають за ними) повинні звернутися за медичною допомогою у разі появи ознак суїцидального мислення або поведінки.

Погіршення функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Після виходу препарату на ринок повідомлялося про явища, пов'язаних з погіршенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (непрохідність кишечника, паралітична непрохідність кишечника, запор) внаслідок прийому прегабаліну разом з лікарськими засобами, які можуть викликати запори, наприклад опіоїдними анальгетиками. При комбінованому застосуванні прегабаліну і опадів слід вжити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок і пацієнтів похилого віку).

Адиктивний потенціал .

Реєструвалися випадки неправильного застосування, зловживання, і залежності. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам з наркотичною залежністю в анамнезі. Слід спостерігати за пацієнтами на предмет виникнення симптомів неправильного застосування, зловживання або залежності (розвиток толерантності, ескалація дози, пошук ліків).

Енцефалопатія.

Енцефалопатія виникала переважно у пацієнтів з супутніми захворюваннями, які можуть викликати енцефалопатію.

Пацієнти похилого віку (старше 65 років).

Кліренс прегабаліну має тенденцію до зниження з віком. Це зниження кліренсу прегабаліну після прийому всередину узгоджується зі зниженням кліренсу креатиніну, пов'язаним зі збільшенням віку. Пацієнти з віковими змінами функції нирок можуть потребувати зниження дози прегабаліну (див. Розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1). У пацієнтів літнього віку можливе частіше виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення, сплутаність свідомості, тремор, порушення координації, летаргія.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку / засоби контрацепції для жінок і чоловіків.

Оскільки потенційний ризик для людини невідомий, жінкам репродуктивного віку слід використовувати ефективні засоби контрацепції.

Вагітність.

Немає достовірних даних про застосування прегабаліну вагітним.

Дослідження на тваринах свідчили про репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Препарат Прегадол не слід застосовувати в період вагітності, за винятком окремих випадків, коли очікувана терапевтична користь для вагітної явно перевищує потенційний ризик для плоду.

Годування груддю.

Невідомо, чи екскретується прегабалін в грудне молоко людини. Однак прегабалін був виявлений в молоці тварин. Тому не рекомендується годувати дитину грудьми в період лікування прегабаліном.

Репродуктивна функція.

Немає клінічних даних про вплив прегабаліну на репродуктивну функцію жінок.

Під час клінічного дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові добровольці чоловічої статі отримували дозу прегабаліну 600 мг на добу. Після 3-місячного лікування ніякого впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.

Дослідження фертильності продемонструвало наявність негативного впливу на репродуктивну функцію самок і наявність негативного впливу на репродуктивну функцію і розвиток самців тварин. Клінічна значущість цих результатів невідома.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат Прегадол може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Препарат може викликати запаморочення і сонливість і може впливати на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Тому пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засобами, роботи зі складною технікою або від іншої потенційно небезпечної діяльності, поки не стане відомо про вплив цього препарату на їх здатність до виконання такої роботи.

Спосіб застосування та дози

Прегабалін призначати препарат в дозі 150-600 мг / сут, розподіливши її на 2 або 3 прийоми. Лікарський засіб можна приймати незалежно від прийому їжі. Препарат Прегадол призначений виключно для перорального застосування.

Невропатичний біль.

Лікування прегабаліном необхідно починати з дози 150 мг на добу, розподіливши її на 2 або 3 прийоми. Залежно від ефективності та індивідуальної переносимості препарату через 3-7 днів дозу можна збільшити до 300 мг на добу а при необхідності - до максимальної добової дози - 600 мг на добу ще через 7 днів.

Епілепсія.

Лікування прегабаліном можна почати з дози 150 мг на добу, розподіливши її на 2 або 3 прийоми. Залежно від ефективності та індивідуальної переносимості препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Ще через один тиждень дозу можна збільшити до максимальної - 600 мг на добу.

Генералізований тривожний розлад.

Доза, яку ділять на 2 або 3 прийоми, може змінюватися в межах 150-600 мг на добу. Періодично слід переоцінювати необхідність продовження лікування.

Лікування прегабаліном можна почати з дози 150 мг на добу. Залежно від ефективності та індивідуальної переносимості препарату дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня прийому. Після ще одного тижня прийому прегабаліну дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Ще через один тиждень дозу можна збільшити до максимальної - 600 мг.

Припинення лікування прегабаліном.

Відповідно до сучасної клінічній практиці, припиняти лікування прегабаліном рекомендується поступово, протягом не менше одного тижня незалежно від показань (див. Розділ «Особливі заходи безпеки» та «Побічні реакції»).

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Прегабалін виводиться з системного кровообігу в незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну (див. Розділ «Фармакокінетика»), зменшення дози для пацієнтів з порушенням функції нирок слід проводити індивідуально, відповідно до кліренсом креатиніну (CLcr), який визначають за формулою:

Прегабалін ефективно видаляється з плазми за допомогою гемодіалізу (50% препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід підбирати відповідно до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно приймати додаткову дозу препарату (див. Таблицу1)

Таблиця 1

Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок

Кліренс креатиніну (CLcr) (мл / хв)	Загальна добова доза прегабаліну *		режим застосування
	Початкова доза (мг / добу)	Максимальна доза (мг / добу)
≥ 60	150	600	Двічі або тричі на добу
≥ 30- <60	75	300	Двічі або тричі на добу
≥ 15 <30	25-50 **	150	Раз чи два рази на добу
<15	25 **	75	Раз на добу
Додаткова доза після гемодіалізу (мг)
	25 **	100 **	Лише один раз

* Загальну добову дозу (мг / добу) слід розділити на кількість прийомів відповідно до режиму застосування, щоб отримати необхідну дозу (мг).

** Слід застосовувати прегабалін у відповідній лікарській формі.

Фіброміалгія.

Зазвичай слід застосовувати дозу 300-450 мг на добу, розподіливши її на 2 або 3 прийоми. Для деяких хворих може знадобитися збільшення дози до 600 мг на добу. Прийом препарату слід починати з дози 75 мг 2 рази на добу (150 мг / добу) яку можна підвищувати залежно від ефективності та індивідуальної переносимості препарату до 150 мг 2 рази на добу (300 мг / добу) протягом одного тижня. Пацієнтам, для яких доза 300 мг / добу недостатньо ефективна, дозу можна підвищити до 225 мг 2 рази на добу (450 мг / добу). Якщо необхідно, дозу можна збільшити ще через 7 днів до максимальної - 600 мг на добу.

Пацієнти з печінковою недостатністю .

Для пацієнтів з печінковою недостатністю необхідності в корекції дози немає (див. Розділ «Фармакокінетика»).

Застосування пацієнтам літнього віку (старше 65 років).

Для пацієнтів похилого віку через погіршення функції нирок може знадобитися зменшення дози прегабаліну (див. Розділ «Особливості застосування»).

Діти.

Безпека і ефективність застосування прегабаліну дітям (віком до 18 років) не були встановлені. Застосовувати препарат дітям не рекомендується.

Передозування

Найбільш частими побічними реакціями в разі передозування прегабаліном були сонливість, сплутаність свідомості, збудження і неспокій. Зрідка повідомлялося про випадки коми.

Лікування  передозування прегабаліном полягає в загальних підтримуючих заходах і при необхідності може включати гемодіаліз (див. Розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).

Побічні ефекти

Найбільш частими побічними реакціями були запаморочення і сонливість. Побічні реакції зазвичай були легкими або помірними.

У всіх контрольованих дослідженнях показник відміни препарату через побічні реакції склав 12% серед пацієнтів отримували прегабалін, і 5% серед пацієнтів, які отримували плацебо. Найбільш частими побічними реакціями, які привели до виключення з групи застосування прегабаліну, були запаморочення і сонливість.

У таблиці 2 наведені всі побічні реакції, які виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, і більш ніж у одного пацієнта; ці побічні реакції розподілені за класами і частоті: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥ 1/100 до <1/10); нечасті (від ≥ 1/1000 до <1/100); одиничні (від ≥ 1/10000 до <1/1000); рідкісні (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними). У кожній групі за частотою виникнення побічні реакції представлені в порядку зменшення тяжкості.

Зазначені побічні реакції також можуть бути пов'язані з ходом основного захворювання і / або супутнім застосуванням інших лікарських засобів.

Під час лікування невропатичної болю центрального походження внаслідок пошкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій в цілому, побічних реакцій з боку центральної нервової системи і особливо сонливості була підвищеною (див. Розділ «Особливості застосування»).

Додаткові побічні реакції, про які повідомлялося після виходу препарату на ринок, позначені курсивом в графі «Частота невідома».

Таблиця 2

Клас системи органів	Побічні реакції на препарат
Інфекції та інвазії
нечасті	назофарингіт
З боку системи крові та лімфатичної системи
поодинокі	нейтропенія
З боку імунної системи
частота невідома	Реакції гіперчутливості, ангіоневротичний набряк, алергічна реакція
Порушення обміну речовин
часті	підвищений апетит
нечасті	Втрата апетиту, гіпоглікемія
З боку психіки
часті	Ейфорія, сплутаність свідомості, дратівливість, зниження лібідо, дезорієнтація, безсоння
нечасті	Галюцинації, панічні атаки, збудження, неспокій, депресія, пригнічений настрій, зміни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія
поодинокі	Розгальмовування, піднесений настрій
частота невідома	агресія
З боку нервової системи
дуже часті	Запаморочення, сонливість
часті	Атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, погіршення пам'яті, порушення уваги, парестезії, седативний ефект, порушення рівноваги, млявість, головний біль
нечасті	Втрата свідомості, ступор, міоклонія, психомоторна гіперактивність, агевзія, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, порушення мови, гіпорефлексія, гіпестезія, амнезія, гіперестезія, відчуття печіння, навколоротова парестезія, міоклонус, гіпалгезія
поодинокі	Гіпокінезія, паросмія, дисграфія, залежність, манія, мозочок синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія, екстрапірамідний синдром, синдром Гієна - Барре, інтракраніальна гіпертензія, маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну.
частота невідома	Втрата свідомості, порушення психіки, судоми, погане самопочуття
З боку органів зору
часті	Нечіткість зору, диплопія, кон'юнктивіт
нечасті	Порушення зору, набряк очей, дефект поля зору, погіршення гостроти зору, біль в очах, астенопія, сухість очей, посилене сльозотеча, порушення акомодації, блефарит, крововилив в очне яблуко, світлочутливість, набряк сітківки
поодинокі	Втрата периферичного зору, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глибини, фотопсии, подразнення очей, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м'яза, ірит, кератокон'юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегия, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт
частота невідома	Втрата зору, кератит
Порушення з боку органів слуху та вестибулярного апарату
часті	вертиго
нечасті	гіперакузія
З боку серцево-судинної системи
нечасті	Тахікардія, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, припливи, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія
поодинокі	Синусова тахікардія, синусова брадикардія, синусова аритмія, відчуття холоду в кінцівках
частота невідома	Застійна серцева недостатність, подовження інтервалу QT
З боку, дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
нечасті	Задишка, сухість слизової носа
поодинокі	Носова кровотеча, здавленість в горлі, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, ларингоспазм, фаринголарингеальний біль, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіхання
частота невідома	Набряк легенів
З боку шлунково-кишкового тракту
часті	Блювання, сухість у роті, запор, метеоризм, гастроентерит
нечасті	Здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, надмірне слиновиділення, оральна гіпестезія, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкові кровотечі, мелена, набряк мови, ректальні кровотеча
поодинокі	Асцит, панкреатит, дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальні абсцеси
частота невідома	Набряк язика, діарея, нудота
З боку шкіри та підшкірної тканини
нечасті	Папульозний висип, гіпергідроз, пролежні, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шкіри, везикулобульозний бульозні висипання
поодинокі	Кропив'янка, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, порушення нігтів, петехіальний висип, пурпура, пустулярной висип, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні і підшкірні вузлики
частота невідома	Синдром Стівенса - Джонсона, свербіж
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
нечасті	Посмикування м'язів, набряк суглобів, судоми м'язів, міалгія, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, ригідність м'язів
поодинокі	Рабдоміоліз, спазм в шийному відділі, біль в шиї
З боку сечовидільної системи
нечасті	Нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів в нирках, нефрит
поодинокі	Ниркова недостатність, олігурія, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит
частота невідома	затримка сечовипускання
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
часті	Еректильна дисфункція, імпотенція
нечасті	Затримка еякуляції, сексуальна дисфункція, лейкорея, менорагія, метрорагія
поодинокі	Аменорея, виділення з молочних залоз, біль у молочних залозах, дисменорея, збільшення молочних залоз, цервіцит, баланіт, епідидиміт
частота невідома	гінекомастія
загальні порушення
часті	Порушення ходи, відчуття сп'яніння, підвищена стомлюваність, периферичні набряки, набряки
нечасті	Падіння, відчуття стиснення в грудях, загальна слабкість, спрага, біль, нездужання, озноб, абсцес, целюліт, реакції фоточутливості
поодинокі	Генералізований набряк, підвищення температури тіла, анафілактоїдні реакції, гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок
частота невідома	набряк обличчя
дослідження
часті	Збільшення маси тіла
нечасті	Підвищення рівня креатінофосфокінази в крові, підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, зменшення кількості тромбоцитів
поодинокі	Підвищення рівня глюкози в крові, зменшення вмісту калію в крові, зниження рівня лейкоцитів в крові, підвищення рівня креатиніну в крові, зниження маси тіла

У деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни після припинення коротко- або довгострокового лікування прегабаліном. Повідомлялося про безсонні, головного болю, нудоти, тривожності, діареї, грипоподібні синдромі, нервозності, депресії, болю, судомах, гіпергідроз і запамороченні, що вказує на розвиток фізичної залежності. Цю інформацію слід повідомити пацієнта перед початком леченія.Что стосується припинення довгострокового лікування прегабаліном то немає ніяких даних по частоті виникнення і тяжкості симптомів відміни, пов'язаних з тривалістю застосування прегабаліну і його дозою.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ° С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Виробник

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр« Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод ».

Місцезнаходження виробництва та його адреса місця здійснення діяльності.

Україна, 03134, г. Киев, ул. Миру, 17.